Словарь української мови (1924)/безголосий
| ◀ безголов'я | Словарь української мови Б безголосий |
безгоміння ▶ |
|
Безголо́сий, а, е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
| ◀ безголов'я | Словарь української мови Борис Грінченко Б безголосий |
безгоміння ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безголосий
Борис Грінченко
1924
Безголо́сий, а, е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.