Словарь української мови (1924)/безглуздіти
◀ безглуздий | Словарь української мови Б безглуздіти |
безглуздя ▶ |
|
Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
◀ безглуздий | Словарь української мови Борис Грінченко Б безглуздіти |
безглуздя ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безглуздіти
Борис Грінченко
1924
Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.