Словарь української мови (1924)/безвідний

by Борис Грінченко

◀ безвіддя

Словарь української мови Борис Грінченко Б безвідний

безвідходний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безві́дний, а, е. Безводный. Хиба росте папірус уз болото і рогоза в безвідній суші? К. Іов. 18. Побило мене в полі три недолі: перва доля безхлібна, друга доля безвідна. АД. I. 111.