Словарь української мови (1924)/безвинно
| ◀ безвинність | Словарь української мови Б безвинно |
безвиходно ▶ |
|
Безви́нно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. I. 179.
| ◀ безвинність | Словарь української мови Борис Грінченко Б безвинно |
безвиходно ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безвинно
Борис Грінченко
1924
Безви́нно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. I. 179.