Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безбокий
Берлін: Українське слово, 1924

Безбо́кий, а, е. Не имѣющій бока. Пройди лишень, Іване, по хаті — чи не кривий да не горбатий, чи не сліпий да не безбокий. Чуб. IV. 60.