Словарь української мови (1924)/безбарвий

by Борис Грінченко

◀ без

Словарь української мови Борис Грінченко Б безбарвий

безбатченко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безба́рвий, а, е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.