Словарь української мови (1924)/бедро
◀ бедринець | Словарь української мови Б бедро |
бе-е! ▶ |
|
Бедро́, ра́, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками. Гол. I. 120. 2) Їхати на бе́дра ве́рхи. Вдвоемъ ѣхать верхомъ на одной лошади. Подольск. г.