Словарь української мови (1924)/бе
◀ бджолята | Словарь української мови Б бе |
бе! базю-бе! ▶ |
|
Бе́, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) Ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.