Словарь української мови (1924)/бачити
◀ бацьнути | Словарь української мови Б бачити |
бачитися ▶ |
|
Ба́чити, чу, чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. Бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. I. 16. 2) Думать, полагать. Угор.