Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бахмутка
Берлін: Українське слово, 1924

Бахму́тка, ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.