Словарь української мови (1924)/басаринок

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
басаринок
Берлін: Українське слово, 1924

Басари́нка, ки, ж. и басари́нок, нку, м. 1) = Базаринка. Чуб. I. 231. 2) Прибавка къ платѣ. „Запродайте мені свою землю“. — Та я вже запродав. — „Та я вже вам басаринку карбованця наділю“. Хорольск. у. 3) Отработокъ, помощь работою, доставляемая половинщиками. Борз. у. Є тут з наших заможна козачка, оре восьмериками. Багацько в неї косарів, женців становиться, басаринок одробляють. Г. Барв.