Словарь української мови (1924)/барма

by Борис Грінченко

◀ барлян

Словарь української мови Борис Грінченко Б барма

бармувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ба́рма, ми, ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. См. Барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. Барми́ця, барми́чка. Черк. у.