Словарь української мови (1924)/барвінець

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
барвінець
Берлін: Українське слово, 1924

Барвіне́ць, нця́, м. = Барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Нп. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Вінець-барвінець. Вѣнокъ изъ барвінку. Грин. III. 524.