Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
барбосів
Берлін: Українське слово, 1924

Барбо́сів, сова, ве. Принадлежащій, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. I. 31.