Словарь української мови (1924)/бараняр
◀ бараня | Словарь української мови Б бараняр |
баранятко ▶ |
|
Бараня́р, ра́, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
◀ бараня | Словарь української мови Борис Грінченко Б бараняр |
баранятко ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бараняр
Борис Грінченко
1924
Бараня́р, ра́, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.