Словарь української мови (1924)/баранчук
| ◀ баранчик | Словарь української мови Б баранчук |
бараня ▶ |
|
Баранчу́к, ка, м. = Баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.