Словарь української мови (1924)/баранина
◀ баранець | Словарь української мови Б баранина |
бараниця ▶ |
|
Бара́нина, ни, ж. Баранина. Приніс Хвесько додому баранину та й кинув її на долівці, а собаки донюхались та й ззіли. Стор. I. 27. Наварила борщу з бараниною. Черниг. у. Ум. Бара́нинка. От вам стегно баранинки. Стор. I. 27.