Словарь української мови (1924)/банелюки
◀ бандюра | Словарь української мови Б банелюки |
баник ▶ |
|
Банелю́ки, люк, ж. мн. Употр. въ вираженіи: банелю́ки плести́ — молоть вздоръ, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.