Словарь української мови (1924)/бандуруватий
| ◀ бандуронька | Словарь української мови Б бандуруватий |
бандурчаник ▶ |
|
Бандурува́тий, а, е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)… несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.
| ◀ бандуронька | Словарь української мови Борис Грінченко Б бандуруватий |
бандурчаник ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бандуруватий
Борис Грінченко
1924
Бандурува́тий, а, е. Неповоротливый? неуклюжій? Був (хлопець)… несміливий, бандуруватий. Св. Л. 244.