Словарь української мови (1924)/бандурний
◀ бандурка | Словарь української мови Б бандурний |
бандурник ▶ |
|
Банду́рний, а, е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
◀ бандурка | Словарь української мови Борис Грінченко Б бандурний |
бандурник ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бандурний
Борис Грінченко
1924
Банду́рний, а, е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.