Словарь української мови (1924)/баляндраси

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
баляндраси
Берлін: Українське слово, 1924

Баляндра́си, сів, м. мн. Разглагольствованія, розсказни, турусы на колесахъ. Котл. Ен. I. 20. К. ЧР. 137. Баляндраси роспускає, буцім то він усе знає. Нп. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. Кв. Баляндраси точити. Балагурить, болтать.