Словарь української мови (1924)/балабушка
| ◀ балабуха | Словарь української мови Б балабушка |
балабушок ▶ |
|
Бала́бушка, ки, ж. 1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22. 2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
| ◀ балабуха | Словарь української мови Борис Грінченко Б балабушка |
балабушок ▶ |
|
Словарь української мови — Б
балабушка
Борис Грінченко
1924
Бала́бушка, ки, ж. 1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22. 2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.