Словарь української мови (1924)/байталуватий
| ◀ байтало | Словарь української мови Б байталуватий |
байцарка ▶ |
|
Байталува́тий, а, е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
| ◀ байтало | Словарь української мови Борис Грінченко Б байталуватий |
байцарка ▶ |
|
Словарь української мови — Б
байталуватий
Борис Грінченко
1924
Байталува́тий, а, е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.