Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
байорка
Берлін: Українське слово, 1924

Байо́рка, ки, ж. 1) Снурокъ цвѣтной. Шух. I. 122. 2) Каждая изъ четырехъ обвитыхъ канителью струнъ торбана. КС. 1892. III. 383, 384.