Словарь української мови (1924)/байловка

by Борис Грінченко

◀ байлова

Словарь української мови Борис Грінченко Б байловка

байлога ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Байло́вка, ки, ж. 1) = Байлова. Анан. у. 2) Шестъ, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.