Словарь української мови (1924)/баглаї

by Борис Грінченко

◀ багдаль

Словарь української мови Борис Грінченко Б баглаї

багнистий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Баглаї́, ї́в, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. Ном. № 10939. То же: баглаї вки́нулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. Волч. у. Баглаї би́ти. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши. Ном. № 10940. К. ЧР. 191.