Словарь української мови (1924)/багацький

by Борис Грінченко

◀ багацтво

Словарь української мови Борис Грінченко Б багацький

багацько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бага́цький, а, е. Принадлежащій богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. Поез. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.