Словарь української мови (1924)/багатющий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
багатющий
Берлін: Українське слово, 1924

Багатю́щий, а, е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.