Словарь української мови (1924)/багатенький

by Борис Грінченко

◀ багатенний

Словарь української мови Борис Грінченко Б багатенький

багатенько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Багате́нький, а, е. Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.