Словарь української мови (1924)/бабник

by Борис Грінченко

◀ баблятися

Словарь української мови Борис Грінченко Б бабник

бабодур ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бабни́к, ка́, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. См. баба 21. 2) = Бабинець. Подольск. г. Шейк.