Словарь української мови (1924)/баб'ячий
| ◀ баб'юк | Словарь української мови Б баб'ячий |
бава ▶ |
|
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) По ба́б'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.
| ◀ баб'юк | Словарь української мови Борис Грінченко Б баб'ячий |
бава ▶ |
|
Словарь української мови — Б
баб'ячий
Борис Грінченко
1924
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) По ба́б'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.