Словарь української мови
Борис Грінченко
А
аґа
Берлін: Українське слово, 1924

Аґа́, аґи́, м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.