Словарь української мови (1924)/ассафет
◀ асистенція | Словарь української мови А ассафет |
астроном ▶ |
|
Ассафе́т, ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook и Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.