Словарь української мови (1924)/аршин
◀ арчик | Словарь української мови А аршин |
аршинний ▶ |
|
Арши́н, на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) Въ Полт. губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.