Словарь української мови (1924)/архимандрита
◀ архимандрит | Словарь української мови А архимандрита |
архимандрицтво ▶ |
|
Архимандри́т, та и архимандри́та, ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архимандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.