Словарь української мови (1924)/арештант
◀ арешт | Словарь української мови А арештант |
арештантка ▶ |
|
Арешта́нт, та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
◀ арешт | Словарь української мови Борис Грінченко А арештант |
арештантка ▶ |
|
Словарь української мови — А
арештант
Борис Грінченко
1924
Арешта́нт, та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.