Словарь української мови
Борис Грінченко
А
адтуй
Берлін: Українське слово, 1924

Адту́й, нар. = Звідти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. II. 455.