Словарь української мови
Борис Грінченко
А
адамів
Берлін: Українське слово, 1924

Ада́мів, мова, ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.). 2) Родъ паука. 3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138. б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. Ада́мові вівці. 1) Верблюды. 2) Степной миражъ. Адамові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297.