Словарь української мови (1924)/агел
| ◀ агарянський | Словарь української мови А агел |
агет ▶ |
|
А́гел, ла, м. Сатана, діаволъ. Жиди як агели закричали: «Ай-вій!» Рудч. Ск. II. 129.
Аге́л, лу, м. Круглая небольшая загородка, составленная изъ отдѣльныхъ стѣнокъ плетня и кольевъ, — для помѣщенія части овецъ. [Кубанск.]. О. 1862. V. Кух. 36.