Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів/констітуція

Словарик
Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів 

Склав В. Доманіцький
К
констітуція
Київ: Товариство «Просвіта», 1906

Констітуція — державний устрій або основні закони (констітуційний акт), що заводять народне заступництво в державі. Констітуцію встановляє народ через своїх заступників (див. „Установчі Збори“); в ній мусить бути ясно визначено: які права та обовязки має правитель, незайманність громадянських правів (незайманність особи, хати та листування, воля віри, слова, друку (печати), спілок (союзів), ходити та їздити скрізь); які права та обовязки парламента (чи Державної Думи — у Россії), а також міністрів; який має бути суд, фінанси (грошові справи), військо та увесь взагалі державний лад. Коли вже складено та написано констітуцію, правитель у державі присягає ій, і тоді констітуцію вже заведено. Народ, памятаючи, що констітуція боронить його волю й права, сам пеклу̀ється про те, щоб ії часом не зламано було.