скіпа

Скі́па, пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. Скі́пка, скі́почка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. I. 58.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924