селюк

селюк

Селю́к, ка́, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки. К. ЧР. 352.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924