Самотність (Шуберт)
| ◀ Весняні сни | Самотність (з циклу Зимова подорож) пер.: Юлія Гершунська |
Пошта ▶ |
|
Самотність
Печальна хмара в небі
пропливла й зникла геть,
в ялинових вершинах
веселий вітерець:
Блукаю містом й ледве
Я ноги волочу,
життя навколо, а я
один ходжу й мовчу.
Такий в повітрі спокій!
Весна прийшла й тепло!
Коли ревіли бурі,
Mені так сумно не було.
Ноти
ред.