Словник української мови
проф. Д. І. Яворницький
А
адамант
Катеринослав: Видавництво «Слово», 1920

Адама́нт, та, адамантъ, драгоцѣнный камень, отличающійся особенною твердостью. Нехай кто будетъ твердый, яко адамантъ, то певне будетъ сокрушенный и зламаний от того страшливого ангелского трубного гласа. Радивиловскій, Вѣнецъ Христовъ, Кіевъ, 1688, 417, 531, 532.