Рінь
О. Ольжич
Робітня
Львів: Накладом Богдана Кравцева, 1935
 

РОБІТНЯ

 

День — прямокутник матового шкла,
Велика грудка кинутого снігу.
На ясність дум. На маєстат чола.
На стіл просторий і розкриту книгу.

 Просте каміння — як прості слова
 Відбите листя — шелести і шуми —
 Вони заучать, мов мушля, що хова
 Ще музику глибинної задуми.

Чим заступити ці легкі рядки,
Прозору радість творчого спокою,
Річевість і упевненість руки?
Та вийдеш ти з затишного покою

 І десь на розі, десь, де ми берем
 До рук газету, в поспісі зімняту,
 Тебе розітне лезами сурем
 Невблагана екстаза атентату.