Рінь (збірка)/Заходить сонце
| ◀ Пройшли пурпурні фінікійські дні… | Рінь Заходить сонце |
Воно зросло з шукання і розпуки… ▶ |
|
|
***
|
Заходить сонце. Кане тишина.
Холодна алябастрова Атена.
Не повернула втомлена луна
Лже-патетичний оклик Демостена.
Над морем день-у-день важка імла,
І обрис гір в ясних дубах і липах
Не відгадать, як помислів чола
Розважного і хитрого Филипа.
А там, в майбутній далині —
Шалені коні і гарячі лиця,
Персеполіс у димі і огні
І Олександра божеська десниця.