розчепірити

розчепірити

Розчепі́рити, рю, риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. I. 121.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924