розоряти

розоряти

Розоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. розори́ти, рю́, риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила. Котл. Ен.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924