розмарин

розмайрин

Вікістаття •  Галерея •  Категорія •  Вікідані

Розмари́н, ну, м. = Розмайрин. Чуб. V. 195.

Розмайри́н, ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. I. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924