роздебендювати

Роздебе́ндювати, дюю, єш, гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички. Св. Л. 286.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924